• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Поради психолога

/Files/images/Изображение 175.jpgГАЛИНА ПЕТРІВНА ОСТАПЧУК, ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ


/Files/images/Изображение 205.jpgРОБОТА З ПЕДАГОГІЧНИМ КОЛЕКТИВОМ

/Files/images/psiholog/Изображение 113.jpgКОРЕКЦІЙНО-ВІДНОВЛЮВАЛЬНІ ІГРИ З ДІТЬМИ

/Files/images/psiholog/Изображение 206.jpgПСИХОЛОГІЧНІ ВПРАВИ З ВИХОВАТЕЛЯМИ

/Files/images/psiholog/Изображение 116.jpgРОЗВИВАЄМО МОТОРИКУ РУК

/Files/images/psihologlogoped/Изображение 343.jpgВПРАВА НА РОЗВИТОК УЯВИ

/Files/images/psihologlogoped/Изображение 344.jpg

/Files/images/psihologlogoped/Изображение 336.jpgІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАНЯТТЯ

______________________________________________________

______________________________________________________________________

Консультація для батьків: "Всі діти різні"

Діти справді різні: одні слухняні, інші капризні; одні розвиваються швидко, все "схоплюють", засвоюють на "льоту", інші відстають у розвитку; одні товариські,

інші, навпаки, замкнуті. Навіть в одній сім'ї, де кілька дітей, сестри і брати начебто схожі, і живуть в однакових умовах, і виховуються одинаково, а можуть бути зовсім різними.

Чому діти такі різні? Причин тут багато: в уроджені особливості нервової системи дитини, стан здоров'я,характер взаємин з батьками та іншими членами сім'ї, а пізніше - вихователями, вчителями, ровесниками.

Дорослі обов'язково мають ураховувати психологічні особливості дітей. А чим зумовлені ці особливості? Насамперед співвідношенням основних нервових процесів кори головного мозку: збудження і гальмування.

Діти народжуються з різними особливостями функціонування головного мозку. Ці анатомо-фізіологічні особливості є основою для формування особливостей психологічних. І відбувається це тому, що один і той самий вплив може мати різний психологічний ефект. Адже кожен член сім'ї, у тому числі й кожна дитина живе й розвивається в специфічних, характерних саме для неї умовах. Це тільки так здається, що і всі брати, і всі сестри живуть в однакових умовах. Адже сам той факт, що хтось із них старший, хтось молодший, створює відмінності. Старший вважає себе покровителем молодшого, у чомусь вищим за нього, звикає до того, що молодші дивляться на нього знизу вверх, часто шукають у нього захисту, а іноді й навпаки - бунтують проти деспотизму старшого брата чи сестри, шукають захисту у батьків. Уже ця обставина створює далеко не однакові умови життя. Вони можуть сприяти розвитку таких якостей як: зарозумілість або турботливість, відповідальність або байдужість, заздрість, покірливість.

А що може вплинути на поведінку дитини, її взаємини з іншими?Атмосфера в сім'ї, навіть зміна її матеріального становища, друзі, з якими почали дружити діти та багато інших обставин дають поштовх до зародження різних якостей та особливостей людини.

Коли починаються формуватися стійкі риси характеру? Вчені вважають, що досить рано, в дитячі роки. Формування відбувається непомітно, під впливом і наших з вами. любі батьки, вчинків, реакцій на прохання, бажання, примхи дитини.Ми твердимо подекуди, що такою, як зараз дитина була завжди. що риси характеру дані їй від природи. А це зовсім не так. Такою вона стала з нашою допомогою.

Придивіться уважніше до своєї дитини, і ви помітите, що на тлі позитивного спілкування з кожним із членів сім'ї, в неї є хтось найближчий, хоч він і не завжди найніжніший і найдобріший, як наприклад, мама чи бабуся, а вимогливий і суворий як тато. дитина дуже рано починає наслідувати його, копіюючи тата чи маму в усьому: в рухах, інтонаціях, смаках і т.д.

Своє оточення, своє коло спілкування, свої взаємини, якщо хочете, своє становище й авторитет, у ваших сина чи доньки і в дошкільному закладі. І батьки мають це знати і враховувати.

Якщо донька звикла до надмірно турботливого ставлення до себе в сім'ї, вона зажадає такого ставлення до себе і в колі однолітків. Якщо діти, граючись з примхливою дівчинкою, завжди поступаються їй, якщо ні батьки, ні вихователь не помітять вчасно егоїстичних проявів у дівчинки, належно не відреагують на це, формування себелюбства, черствості, байдужості невідворотне.

Щоб правильно виховувати дитину, треба дуже добре знати її. Якщо батьки помітили щось тривожне, незрозуміле в діях і в характері дитини, вони мають негайно звернутися по допомогу до кваліфікованого фахівця - психолога, педагога, лікаря.

Усі діти різні, неповторні. І в кожного є якісь позитивні якості, спираючись на які батьки можуть формувати людину цікаву, комунікабельну,яка вміє вписатися в будь-який колектив - і родинний, і дитячий.

Лагідність, любов та увага батьків створюють у дитини хороший, радісний настрій, а це в свою чергу, формує взаємне добре ставлення до інших людей, упевненість у своїх силах.

______________________________________________________________________

ЯК ПРОВЧИТИ МАЛЮКА ПРИБИРАТИ ІГРАШКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ГРИ

Коли заняття або гра закінченні, від дітей , дійсно, вимагається вміння прибирати за собою все, із чим вони займалися. Це найважчий і не зовсім приємний обов’язок, який не завжди співпадає з настроєм дитини.

Малюкам потрібно постійно нагадувати і показувати, як і де слід скласти іграшки. Іноді дитина, підкоряючись цій вимозі, виконує її формально, недбало. Наприклад, ставить пірамідки на місце, але вони не складені як належить, кільця нанизані непослідовно.

Подібні дрібниці слід відзначати і попросити навести лад. Показати, як це зробити, або запропонувати: «Давай разом приберемо». Іноді на допомогу варто підключити старшого брата чи сестру.

ЧИ МОЖНА ПОДОЛАТИ ЖАДІБНІСТЬ ДИТИНИ?

Якщо прояв жадібності є нестійким, зустрічається лише за певних ситуацій, то батькам цілком під силу допомогти дитині подолати цю рису характеру назавжди.

Для початку розкажіть малюкові, що почуває людина, із якою він не бажає ділитися. Наприклад, ви помітили, що інша дитина зацікавлено дивиться на гарну ляльку, яку тримає в руках ваша донька.

Намагайтеся перемкнути увагу своєї дитини на іграшку приятеля. Запропонуйте дітям зробити обмін на певний час. Ви побачите, що поступово ваша дитина навчиться отримувати насолоду від того, що вона змогла когось порадувати.

Обов’язково кажіть дитині і демонструйте, як ви задоволені та горді за неї, якщо вона поділилася з кимсь яблуком, іграшкою. Чим частіше ви будете заохочувати малюка ділитися з оточуючими і хвалити його за вияв щедрості, тим охочіше він буде радувати своєю увагою вас, інших близьких людей та своїх друзів.

ЧИ МОЖНА КЛАСТИ ДВОРІЧНУ ДИТИНУ ІЗ СОБОЮ В ЛІЖКО, ЯКЩО СЕРЕД НОЧІ ВОНА ПРИЙДЕ У СПАЛЬНЮ БАТЬКІВ?

Певно, що вночі найлегше вчинити саме так. Але дуже скоро батькам стане зрозуміло, що цього робити не треба, тому що малюк почне звикати спати тільки в їхньому ліжку. Це створює незручності для батьків. Більшість фахівців вважає, що це дуже шкідливо і для дитини. Тому необхідно швидко, твердо та впевнено відводити дитину назад у її постіль. Не варто навіть залишатися з нею у кімнаті. Іноді можна затриматися на кілька хвилин, але в жодному разі не лягати в ліжко малюка, навіть, якщо воно просторе.

Дитині до трьох років краще спати в огородженому дитячому ліжечку.

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ БАТЬКАМ ПРО ІСТЕРИЧНІ РЕАКЦІЇ ДИТИНИ?

У деяких сім’ях, де є лише одна дитина, їй приділяють багато уваги, за першою вимогою виконують усі її примхи та забаганки. З такої дитини зазвичай виростає егоїст, який прагне мати тільки задоволення. Уникає труднощів, бо долати їх він не вміє. Будь – які складнощі, перепони виникають у такого малюка крик і сльози. У таких дітей розвивається прагнення бути завжди в центрі уваги, відігравати першу роль, викликати захоплення оточуючих. Якщо ж це не вдається, то з’являються серйозніші нервовості. Вони виражаються в різних розладах. Іноді істеричні припадки можуть мати перебіг у вигляді знепритомлення з підвищеною пітливістю, почервонінням або зблідненням шкіри, підвищенням температури тощо.

У дошкільників такий приступ виражається зазвичай у тому, що вони падають на підлогу або землю, починають розмазувати руками і совати ногами, кричати.

Якщо батьки виконують висловлені в такий спосіб вимоги дитини, то сприяють тому, що такий метод добиватися бажаного закріплюється, стаючи звичкою.

ЧОМУ ДІТИ ЛАЮТЬСЯ ТА ЯК БОРОТИСЯ З ЛИХОСЛІВ’ЯМ ДОШКІЛЬНЯТИ

Нецензурні вислови, лайливі та брутальні слова, які принижують та ображають людей, дійсно засмічують дитяче мовлення та дратують і засмучують батьків.

Джерел лихослів’я дуже багато: це і телебачення (навіть сучасні мультфільми мають грубі, жаргонні вислови), і дитячий садок, і двір, де гуляють малюки, і навіть іноді родина.

Чому діти лаються? Поки вони ще малі (до 5 – ти років), то просто поводяться як папуги – копіюють дорослих, не розуміючи того, що кажуть. Реакція батьків на таку поведінку дітей відіграє дуже велику роль, і зволікати тут не варто. Почувши з уст малюка брутальне слово, обов’язково спокійно скажіть йому, що так говорити недобре і що такі слова і що такі слова вас засмучують. Поясніть, чому саме ці слова не слід вживати. Не думайте, що малюк вас не зрозуміє. Нехай зміст вашої промови буде йому не зовсім зрозумілим, зате він почує вашу стурбовану

Інтонацію і, певно, вирішить, що так краще не робити.

ЩО РОБИТИ БАТЬКАМ, ЯКЩО ВОНИ ВИЯВИЛИ, ЩО ЇХ ДИТИНА КРАДЬКОМА БЕРЕ ГРОШІ?

Відразу ж необхідно з’ясувати, для чого саме гроші знадобилися вашому маляті. Один із найнеприємніших варіантів – це вимагання старших товаришів. Це слід суворо припинити одразу ж. Причому необхідно зрозуміти, що дитині в такій ситуації самотужки ніяк не впоратися. Ваша дитина не повинна відчувати страху, тиску, не повинна бути жертвою. У цьому випадку не слід засуджувати її занадто суворо. Інший варіант – якщо дитина бере гроші, щоб купити на них щось своїм друзям: жувальну гумку, дрібні іграшки та інші «безпечні» речі. Як правило, це малюк робить задля того, щоб підвищити свій статус серед приятелів, завоювати довіру. Спробуйте пояснити, що друзі, яких можна задобрити подарунками, - це не надійна компанія. Намагайтеся запропонувати маляті інші способи підвищення статусу – запросіть його друзів у гості, пограйтеся усією компанією.

Якщо вам так і не вдалося розкрити таємницю, навіщо маляті гроші, не слід «витягати» з нього правду будь – якими способами. Просто на майбутнє пам’ятайте, що вам потрібно мати дуже теплі, довірливі стосунки зі своєю дитиною. Тоді для вас не будуть загадкою таємні мотиви її поведінки. Вона поділиться з вами своїми проблемами, бажаннями, і ви зможете купити дитині саме ту іграшку, про яку вона давно мріяла, разом піти до магазину і витратити якусь невелику суму грошей, допомогти їй обрати подарунок для друга тощо.

Якщо випадки, коли дитина бере гроші або чужі речі, стали досить частими, потрібно звернутися до спеціаліста.

Кiлькiсть переглядiв: 649

Коментарi